Для того щоб встановлена система опалення виправдала всі покладені на неї очікування, необхідно, перш за все, правильно підібрати всі її елементи. Важливе значення, поряд із підбором котла, має правильний розрахунок потужності радіаторів опалення. І якщо на котел покладається місія виробляти кількість тепла, яку будівля втрачає у максимальні морози, то завдання радіаторів саме в тому, щоб передати це ж тепло від котла безпосередньо у приміщення.
Тепловіддача радіатора — це та кількість тепла, яку він здатний віддати за певний проміжок часу (зазвичай при розрахунках це 1 година). На тепловіддачу впливають: матеріал, з якого він виготовлений, його площа та температура (якщо бути точнішим, то не сама температура радіатора, а різниця між температурою радіатора та температурою повітря в приміщенні. Чим різниця більша, тим легше буде зніматися тепло з радіатора). Для збільшення тепловіддачі радіатори виготовляють із металів, які добре проводять тепло, а в самій конструкції радіатора роблять спеціальні конвекційні пластини.
Важливо розуміти: чим більша площа радіатора, тим при меншій температурі він буде здатний передати потрібну кількість тепла приміщенню. Тому чим більший запас ви візьмете, тим більше теплової енергії він буде здатний передати, а це вже впливає на ефективність, економічність та довговічність вашого опалювального котла.
Стандартним температурним діапазоном при розрахунку є робота системи опалення при температурі 70/50 градусів Цельсія — 70 на "подачі" та 50 на "зворотці".
Дані для розрахунку
При проектуванні системи проектні організації спираються на:
- тепловтрати будівлі
- потужність радіаторів, за даними заводу-виробника
- різницю температур радіаторів і повітря в приміщенні
- бажану температуру в приміщенні
Розрахунок тепловтрат
Якщо робити все по-науковому, то тепловтрати будівлі обчислюються з урахуванням кожного шару стіни, стелі, підлоги, вікон та дверей — будь то шар штукатурки, цегли чи утеплювача. Також враховується напрямок стін відносно сторін світу, вітру та багато інших факторів.
Ми з вами не проектна організація, тому заглиблюватися в такі прискіпливі розрахунки, копатися в СНІПах, ДБНах та інших нормативних документах не будемо. Набагато простіше скористатися іншим методом, який має трохи більшу похибку, але взяти невеликий запас і тим самим перекрити можливі неточності.
Багато хто обчислює тепловтрати з розрахунку 1 кВт на 10 квадратних метрів, проте цей метод має досить велику похибку, оскільки не враховує ні тип об'єкта (приватний будинок чи квартира), ні висоту стелі, ні наявність та розміри вікон і зовнішніх дверей.
Більш точно можна порахувати за формулою:
V * 40 Вт + Тепловтрати через вікна + Тепловтрати через зовнішні двері.
де:
V — об'єм кімнати (висоту помножимо на довжину та помножимо на ширину)
40 Вт — це тепловтрати будівлі на 1 кубічний метр, при яких утепленість будівлі вважається нормальною. Якщо тепловтрати більші, то збільшувати кількість радіаторів економічно недоцільно, потрібно додатково утеплюватися. До речі, з цього показника з'явилося судження, що на 1 м. кв. потрібно 100 Вт (при середній висоті стелі 2,5 м: 40 * 2,5 = 100 Вт). Однак, повторюся, це без урахування вікон та зовнішніх дверей.
- Тепловтрати через вікна (в середньому 100 Вт на вікно)
- Тепловтрати через зовнішні двері (в середньому 150 – 200 Вт)
Приведемо до довжини радіаторів
Для розрахунку сталевих радіаторів скористаємося формулою:
Тепловтрати розділимо на 1,5 і помножимо на Коефіцієнт запасу
Де:
- Тепловтрати — отримане значення з попереднього розділу.
- 1,5 — коефіцієнт приведення до довжини радіатора. Значення наведене як середня потужність 10-ти см довжини сталевого радіатора при роботі в режимі 70/50 градусів Цельсія.
- Коефіцієнт запасу — оскільки похибка в розрахунку все ж таки є, то можливі неточності потрібно перекрити. Для квартир рекомендую коефіцієнт приймати мінімум 1,15 (15% запасу), для будинків мінімум 1,3 (30% запасу). А взагалі, чим більший візьмете запас, тим краще для котла, тим меншою буде витрата газу.
Приклад
Давайте порахуємо на прикладі, об'єднавши обидві формули в одну.
Вихідні дані:
Приватний будинок, площа кімнати 15 м.кв. Висота стелі 2,5 м. Кількість вікон у кімнаті — 2.
(15 м.кв. * 2,5 м * 40 Вт + 2 * 100 Вт) / 1,5 * 1,3 = 1473 мм.
Округляємо в більшу сторону до найближчого розміру, виходить радіатор 1500 мм. Оскільки у нас у кімнаті 2 вікна, то бажано розділити цю довжину радіатора на 2. Вийде 700 мм + 800 мм, або краще 2 радіатори по 800 мм.
Ще один момент, про який не було згадано — це кути. У кутових приміщеннях тепловтрати підвищуються, оскільки глибина промерзання в таких місцях збільшується. Для кутових приміщень слід взяти 10–15% додаткового запасу.
Ось і все, як бачите — нічого складного. Пам'ятайте про основне правило: краще більше, ніж менше — і все у вас вийде!
Тепла Вам та Затишку!
