Вибір твердопаливних котлів зараз настільки широкий, що для багатьох це питання нагадує темний ліс. Уперше зіткнувшись із цим питанням і почувши терміни: піролізний, тривалого горіння, водяні колосники тощо, хочеться заплющити очі, клацнути пальцями — і щоб уже все було готово: найкращий котел встановлений і працює. Цього ми вам обіцяти не можемо, але от «розвіяти хмари» над питанням, як вибрати твердопаливний котел, — запросто, читайте!
Функціональність
За функціональністю твердопаливні котли поділяються на:
- котли з варильною поверхнею
- без варильної поверхні
- одноконтурні
- двоконтурні
Наявність варильної плити дозволяє не лише опалюватися, а й готувати їжу для себе або домашніх тварин. Досить часто наші клієнти ставлять запитання — які з них економічніші. На це питання ми відповімо трохи нижче в розділі «Економічність».
Щодо можливості приготування гарячої води: одноконтурні котли — це ті, що працюють лише на опалення. Двоконтурні додатково забезпечують гарячою водою. Одноконтурні твердопаливні котли — найпоширеніші. Можна навіть сказати, що двоконтурні в природі існують, але через свою невитребуваність зустрічаються дуже й дуже рідко.
Зазвичай, за потреби не лише опалюватися, а й отримувати гарячу воду від твердопаливного котла, встановлюється бойлер непрямого нагріву. Така система є більш ефективною та контрольованою. Особливо якщо встановити комбінований бойлер, який у зимовий час нагріватиметься від котла, а влітку — від електрики.
Автоматизація
Тут слід зазначити, що одним із недоліків твердопаливних котлів є складність регулювання температури. Якщо в газовому ви просто задаєте потрібну температуру; автоматика або зменшує подачу газу, або взагалі вимикає котел, то з твердопаливним обладнанням усе не так просто. Режим горіння має досить інерційний характер — його не можна швидко прикрутити або просто вимкнути. І в більшості випадків керування здійснюється шляхом ручного відкриття/закриття заслінки на вході в котел (змінюється об’єм повітря, що подається для горіння).
Якщо ручне регулювання для вас неприйнятне, є 2 виходи:
- Найпростіший і найдешевший — встановлення регулятора тяги. За мінімальних витрат ви можете позбавити себе «танців із бубном» навколо заслінки.
- Трохи складніше й дорожче, зате ефективніше та прогресивніше — встановлення турбовентилятора наддуву та контролера. Такий варіант дозволить не лише точніше керувати процесом горіння, а й ефективніше спалювати паливо за рахунок збільшення подачі повітря.
Тип колосників
Колосник — елемент котла, на якому згорає паливо. Вони зазнають найбільших температурних навантажень серед інших частин котла. Колосники твердопаливних котлів бувають 2-х видів:
- Чавунні — найпоширеніші. За конструкцією являють собою чавунну решітку, яка укладається на дно топкової камери. Основні плюси — надійність і можливість заміни.
- Водотрубні — це коли колосник є елементом теплообмінника. Тобто у водяну сорочку просто вварюються горизонтальні труби (на невеликій відстані, щоб могла просипатися зола). Котли, обладнані такими колосниками, є більш ефективними за рахунок збільшеної площі теплообміну. Із мінусів — у разі прогоряння їх доведеться варити.
Вид палива
Тверде паливо поділяється на кілька видів:
- дрова (сюди належать гілки, тирса, тріска тощо)
- вугілля (буре, антрацит)
- пелети
- гранули
- брикети
Більшість котлів працюють на всіх видах палива — це котли так званого класичного горіння. Однак є котли, які працюють лише на дровах, гранулах або пелетах. Як правило, це котли тривалого горіння; вони мають особливу конструкцію, спеціально розроблену під певний вид палива.
Тип горіння
Ще однією особливістю твердопаливних котлів є необхідність періодично здійснювати дозавантаження палива. І якщо у випадку з проблемою регулювання температури все вирішується відносно просто, то в цьому випадку, щоб звільнити себе від необхідності кілька разів на добу підкидати дрова чи вугілля — потрібно купувати зовсім інший котел. Залежно від типу горіння твердопаливні котли поділяються на:
- Котли класичного горіння — прості, звичні та найпопулярніші. Тривалість горіння залежно від палива — від 4 до 8 годин. Залежить від якості дров і їх фракції. Чим більші, тим довше горітимуть.
- Котли тривалого горіння. До них належать котли з автоматичною подачею палива та котли зі збільшеним об’ємом топкової камери. Час роботи таких котлів на одному завантаженні може сягати кількох діб.
Економічність
У наш час дедалі частіше доводиться платити за те, про що якихось 15–20 років тому й не замислювалися. Через високий ритм життя або з інших причин далеко не кожен готовий самостійно заготовляти дрова. Тепер їх дедалі частіше купують. А там, де доводиться платити, питання економічності обладнання набуває особливої важливості.
Більшість твердопаливних котлів мають середній ККД 70–80%. Серед них більш економічними є котли з водотрубними колосниками та без варильної поверхні. Різниця не дуже велика, але вона є.
Підвищений ККД, як правило, мають дорожчі котли — тривалого горіння. Там коефіцієнт досягає 80–85%.
ККД показує, яку частину виробленого котлом тепла НЕ вилітає в димохід. ККД можна порахувати двома способами — за відношенням до тепла, яке було передано в систему опалення, і до тепла, яке сумарно залишилося в будинку (система + тепловіддача самого котла). Якщо рахувати лише по системі, ККД у цьому випадку буде нижчим у котла з варильною поверхнею. Якщо рахувати сумарний, він також буде трохи нижчим (площа теплообмінника менша), але це буде незначна різниця.
Товщина сталі
Чим товстіша сталь, тим довше прослужить котел. Мінімальна товщина сталі, яку можна рекомендувати, — 3 мм. На котли зі сталі тоншої за 3 мм навіть не звертайте уваги! Деякі виробники виготовляють котли навіть зі сталі товщиною 4 мм і 5 мм. Утім, таких не так уже й багато. Такі апарати є кращими з огляду на більший строк служби. Окремо хочу звернути вашу увагу: незалежно від товщини стінки — вітчизняні котли, як правило, призначені для роботи без тиску! Під час монтажу такого котла потрібно робити відкриту систему!
Потужність
Потужність — один із найважливіших критеріїв при виборі твердопаливного котла. Щоб її розрахувати, насамперед потрібно чітко визначити, яку функцію виконуватиме котел — чи це буде єдине джерело тепла, чи все ж буде альтернатива. Чому? Тому що надлишковий запас потужності загрожує закипанням, а нестача — недогрівом.
Відправною точкою для розрахунку потужності буде орієнтир — 1 кВт потужності на 10 кв.м площі (за висоти стелі 2,5 м). Але врахуйте! — такий метод розрахунку має певну похибку, пов’язану з індивідуальними тепловтратами будівлі та якістю палива.
Якщо котлів буде 2, наприклад, якщо мета встановлення твердопаливного котла — банально заощаджувати на опаленні, то цей метод можна сміливо застосовувати. А якщо в сильні морози запасу виявиться недостатньо, ви зможете додатково підтаплювати газовим котлом.
Якщо ж це буде єдине джерело тепла — запасу при такому розрахунку не буде зовсім! Тоді вам потрібен додатковий розрахунок. Якщо говорити навмання, то потрібно додати 30–40% запасу.